У Нетішині проводять реконструкцію будівлі стародавнього млина

У Нетішині проводять реконструкцію стародавнього млина, який має статус пам’ятки історії місцевого значення та є найстарішою будівлею міста

Власник земельної ділянки, де знаходиться млин, депутат Нетішинської міськради Сергій Вознюк розповів Суспільному, що проводить реконструкцію млина зі збереженням фасаду об'єкту.

 

Заступниця начальника департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій області Валентина Лукашук каже, для проведення будівельно-реставраційних робіт потрібне погодження.

"Це погодження з органами охорони культурної спадщини про проведення реставраційних робіт на основі проєктної документації. На даний час до департаменту не надходило звернення щодо погодження проєктної документації на сам об'єкт. Можливо, це проводяться роботи щодо впорядкування даного об'єкта, які можуть з нами і не погоджувати", - говорить Валентина Лукашук.

Стародавні нетішинські млини, що розташовувалися на річці Горинь, згадуються у літописах 17 століття. Тоді тут були так звані млини "Маримонти", розповідає краєзнавець Тарас Вихованець.

"Про те, що в Нетішині були "Маримонти", говорить автор 19 століття, відомий у нашому краї краєзнавець Юзеф Дунін-Карвіцький. Це була особлива назва млинів, які продукували високоякісне питльоване борошно. А назва походила від назви польського містечка неподалік Варшави – Маримонт", - говорить Тарас Вихованець.

"Гідроелектростанція давала електрику для Нетішина, в той час ще села, та 10 інших сусідніх населених пунктів. Її послугами користувалися до початку 1960 років. Пізніше, стало не вистачати цієї електрики. Було прокладено високовольтну лінію, і північ Хмельниччини приєднали до цієї лінії. Потреба в маленькій ГЕС відпала, її у 60-х роках закрили", - розповідає Тарас Вихованець.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.