У Єгипті знайшли мумії із золотими язиками

Під час розкопок на півночі Єгипту археологи знайшли мумії із золотими язиками

Про це повідомляє BBC.Україна.

Муміям близько 2000 років.

Спільна команда археологів з Єгипту та Домінікани робили розкопки в олександрійському храмі Тапосіріс Магна -"Великого цвинтаря Осіріса", де знайшли 16 поховань у могилах, викопаних у скелі. Такі могили були поширені за часів панування греків та римлян.

Всередині вони знайшли мумії, які не надто добре збереглися.

Проте в роті кожної з них були амулети із золотої фольги, схожі за формою на язики. Вважають, що вони були потрібні мерцям для того, щоб говорити на суді Осіріса у потойбічному житті.

За віруваннями давніх єгиптян, Осіріс був богом потойбічного світу, відродження та суддя мертвих.

Зображення бога також містилося на картонажі - матеріалі, зробленому із шарів гіпсу, полотна та клею, який частково покривав одну з мумій.

Золоті прикраси на картонажі голови другої мумії, за словами археологів, зображали корону, роги та кобру. А на грудях цієї мумії було намисто із головою сокола - символу бога Гора.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.