У Музеї Революції гідності розповіли про перший крок до будівництва

Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло розраховує, що вже за місяць-два вдасться розпочати роботи зі створення проєктно-кошторисної документації для будівництва музею.

Про це він розповів у коментарі Укрінформу.

 

"Ми з німецькими архітекторами досягли угоди щодо того, що вони передають нам ліцензійне право на використання їхнього проєкту, і це означає, що ми дуже скоро, я думаю, що за місяць — за два зможемо розпочати проєктування, тобто організовувати роботи із замовлення проєктно-кошторисної документації", - зазначив Пошивайло.

Він також підкреслив, що це дуже важливий, фактично, перший практичний крок на шляху до будівництва споруди музею, оскільки будівельні роботи починаються лише тоді, коли є проєктно-кошторисна документація.

"Ми маємо на це кошти, виділені цього року з державного бюджету. Тому є повна готовність і можливість реально розпочати проєктно-будівельні роботи", - додав директор музею.

Раніше Міністерство культури та інформаційної політики поінформувало, що переговори з переможцем архітектурного конкурсу Музею Революції Гідності – німецькою компанією Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH – перебувають на завершальній стадії, й проєктно-будівельні роботи зі створення музею розпочнуться вже в цьому році. За даними МКІП, у держбюджеті-2021 на цей проєкт закладено 50 млн грн.

Президент Володимир Зеленський у суботу заявив, що належне вшанування пам'яті про трагічні події 2013-2014 років є пріоритетним завданням, і воно реалізуватиметься у низці подальших стратегічних кроків.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».