Штати депортували до Німеччини 95-річного ексохоронця нацистського табору

Зі США до Німеччини було депортовано 95-річного колишнього охоронця нацистського табору Фрідріха Карла Бергера.

Про це пише NBC News із посиланням на заяву Мін'юсту США.

 

Зазначається, що дозвіл на депортацію американський суд видав ще у лютому минулого року. Суддя постановив, що Бергер сприяв "підтримуваному нацистами переслідуванню" під час роботи охоронцем концентраційного табору Ноєнгамме.

"Під час слідства Бергер визнав що охороняв в'язнів, не допускаючи їх втечі, не просив про переведення із концентраційного табору та досі отримував пенсію від Німеччини за службу під час війни", - йдеться у матеріалі.

За словами в.о. Генерального прокурора США Монті Вілкінсона, Бергера було депортовано, оскільки США "не є безпечною гаванню для тих, хто брав участь у злочинах нацистів".

Водночас сам Бергер в інтерв'ю The Washington Post минулого року заявив, що до служби у концентраційному таборі у віці 19 років його примусили. За його словами, відтоді він успішно збудував життя у США. "Після 75 років це сміховинно. Я не можу повірити. Не розумію, як подібне могло трапитися у такій країні. Ви примушуєте мене покинути дім", - розповів він.



Ноєнгамме — найбільший концентраційний табір на північному заході Німеччини в однойменному районі Гамбурга, що функціонував з 1938 до 1945 року. Табір вирізнявся всім, що в ньому не було масових убивств в'язнів. То була скоріше трудова колонія, ніж засіб масового знищення, як Аушвіц чи Бухенвальд.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.