В Ужгороді відкрили фотовиставку про старовинні дерев'яні церкви

В Ужгородському скансені відкрили масштабну мистецьку фотовиставку “Дерев'яні скарби”, присвячену старовинним церквам України та Польщі

Про це повідомив кореспондентові Укрінформу директор Агентства регіонального розвитку "Закарпаття" Михайло Данканич.

Він зазначив, що проєкт "Дерев'яні церкви - приховані скарби спільного туристичного регіону Карпат" охоплює 20 храмів Закарпаття та Подкарпатського воєводства у Польщі. Протягом року над проєктом працювали 10 фотографів: Томаш Міхалські, Крістіан Клисевіч, Марек Кузіемскі, Томаш Міелнік та Аліця Мруз із Польщі та Олег Хававчак, Сергій Денисенко, Юрій Крилівець, Роберт Довганич та фотокор Укрінформу Сергій Гудак від України.

За словами Данканича, виставка працюватиме до 10 березня 2021 року в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, потім фотороботи можна буде переглянути в атріумі будівлі Закарпатської облради. Згодом фотографії церков будуть розміщені на окремому вебресурсі з вільним доступом для широкого загалу, аби кожен зміг насолодитися красою дерев'яних церков.

Проєкт реалізується в межах CBC Programme Poland-Belarus-Ukraine 2014-2020 за фінансової підтримки Європейського Союзу.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.