Київраду закликають не підтримувати російський проєкт меморіалізації Бабиного Яру

Відомі митці, науковці, громадські активісти звернулися до мера столиці та Київради з відкритим листом, у якому закликають не підтримувати російський проєкт меморіалу Бабин Яр та не передавати йому землю в користування

Як передає Укрінформ, звернення оприлюднене у Фейсбуці і адресоване Київському міському голові Віталію Кличку та керівникам фракцій у Київській міській раді.

"Ми, представники громадянського суспільства, обстоюємо меморіалізацію Бабиного Яру та збереження історичної пам'яті жертв Голокосту та інших трагедій в українській історії. Для українського суспільства надзвичайно важливо, щоб обговорення цього питання відбувалося публічно, із залученням громадськості", - підкреслюється у зверненні.

 

В ньому нагадується, що 11 лютого до порядку денного засідання Київради було включено питання щодо передачі в оренду трьох земельних ділянок благодійній організації "Фонд пам'яті Бабин Яр" для подальшої реалізації російського приватного проєкту меморіалізації Бабиного Яру (МЦГБЯ). Після того, як питання було зняте з розгляду, голосування перенесли на 18 лютого.

"Громадськість неодноразово звертала увагу на безпосередню причетність до цього проєкту двох одіозних російських бізнесменів - Михаїла Фрідмана та Германа Хана, пов'язаних із керівником держави-агресора - Росії, Володимиром Путіним, і внесених тому у передсанкційні списки США. На наше переконання, будь-які проєкти в реаліях російсько-української гібридної війни, що триває 7 років, будь-які проєкти, що їх просуває путінське оточення, не можуть бути підтримані українською, зокрема київською, владою і реалізовуватися в Україні", - підкреслили автори листа.

Водночас вони привернули увагу до того, що 2017 року український уряд замовив державну концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру, яка була розроблена і презентована на початку 2019 року робочою групою (18 вчених) Інституту історії України НАНУ під керівництвом професора Геннадія Боряка.

"Для суспільства важливо, щоб будь-які проєкти, які стосуються культури та політики пам'яті України, відбувалися без участі нашого ворога – Росії та місцевих адептів кремлівського режиму. Є вагомі підстави вважати, що цей приватний російський проєкт є черговою спецоперацією гібридної війни, яку ведуть проти нашої держави. У цьому контексті заслуговує на увагу лист Служби безпеки України від 22.01.2021 р., у якому зазначено, що питання, які просуває МЦГБЯ, можуть бути використані для дискредитації України на міжнародній арені та звинувачень у нібито порушеннях прав та свобод національних меншин у нашій країні", - наголошується у зверненні.

Його автори додали, що впродовж 2020 року у ЗМІ з'явилося близько 200 публікацій та декілька колективних звернень, зокрема два звернення українських євреїв з тисячами підписів на підтримку українського проєкту та з критикою російського проєкту меморіалізації Бабиного Яру.

"Вже зараз лобісти російського проєкту маніпулюють фактами та матеріалами, бо хочуть представити підтримку українського проєкту та протест громадянського суспільства проти російського проєкту як "протест проти меморіалу жертв Голокосту" і при цьому замовчують існування гідного українського проєкту меморіалізації Бабиного Яру", - обурились автори листа.

Вони зауважили, що окремого розгляду заслуговує одна з провокаційних ідей МЦГБЯ – створення меморіальної синагоги на території Кирилівського православного кладовища у Бабиному Яру. Саме ця ідея згадана в листі СБУ як потенційно небезпечна для міжнародного іміджу України.

"Наполегливо закликаємо міського голову Києва Віталія Кличка та депутатів Київської міської ради зняти з розгляду питання про виділення земельних ділянок приватному російському проєкту МЦГБЯ та провести широкі громадські слухання з питання меморіалізації Бабиного Яру на засадах української концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру від робочої групи Інституту історії України НАНУ. Ми наполягаємо на презентації перед депутатами Київради української державної концепції Комплексної меморіалізації Бабиного Яру перед тим, як розглядати будь-які питання, пов'язані з російським проєктом МЦГБЯ", - закликали автори звернення.

Його, зокрема, підписали учасники Ініціативної групи "Першого грудня" - співпрезидент Вааду України Йосиф Зісельс, проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович, Герой України, академік НАН України Іван Дзюба, Герой України, почесний президент НаУКМА В'ячеслав Брюховецький; український поет, політик, громадський діяч, багаторічний політв'язень Микола Горбаль; народний депутат, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв; Герой України, багаторічний політв'язень, народний депутат ВР VІІІ скликання Юрій-Богдан Шухевич; письменник і публіцист, почесний президент Українського ПЕН-клубу Микола Рябчук; професор Українського католицького університету Ярослав Грицак; письменниця, лауреатка Національної премії ім. Шевченка Оксана Забужко: публіцист Віталій Портніков; політик, дипломат, посол України, міністр закордонних справ України (2007- 2009 рр), член Стратегічної ради Руху опору капітуляції Володимир Огризко та інші. Загалом – близько сотні підписів.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.