У Дніпрі відкрили Музей дитинства

У Дніпрі 9 лютого відкрили Музей дитинства, філію Дніпровського науково-технічного музею «Машини часу». Новий музей розташувався в будинку, де свого часу жили робітники Брянського заводу.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 
фото: юлія Рацибарська, радіо свобода

У Музеї дитинства його засновник Михайло Прудников зібрав експонати, які показують дитинство 60-90-х років ХХ століття. Над створенням закладу працювали 6 років, каже він. Перед цим засновник відвідав музеї схожої тематики в Україні та за кордоном – у Вільнюсі, Будапешті, Стамбулі, містах Німеччини.

Як розповів Михайло Прудников, музейна колекція нараховує близько тисячі ретроекспонатів, серед яких гральні автомати, настільні ігри, книжки, іграшки, техніка, фотографії, листівки, посуд, одяг тощо.

Зокрема, в музеї презентують іграшки, виготовлені в Дніпрі, де працював великий комбінат дитячої іграшки, а також іграшки, зроблені на промислових і навіть оборонних підприємствах міста.

"Південмаш випускав іграшкові автомати, "ДМЗ" – робота і літак, завод пластмасових виробів "Хвиля" – різноманітні лабіринти, і окремий був цех для виготовлення хлопавок. Наш рідний комбінат "Іграшка" – асортимент на рік 130 штук. Велосипед "Гном" – теж "південмашівський". Таких випускали 130 тисяч на рік", – сказав керівник музею.

Експозиція розташувалася в трьох залах – "Настільні ігри та ігрові атракціони", "Світ іграшок", "Виставковий артпростір". Її планують постійно доповнювати й оновлювати.

"Наше завдання – створити музей не чогось такого, що є за трьома морями, чогось дефіцитного, а показати ті речі, якими ми гралися в своєму дитинстві", – сказав Прудников.

Деякими експонатами можна тут-таки бавитись.

Також музей приймає в дарунок від містян іграшки з часів їхнього дитинства. Музей існуватиме власним коштом. Також, як повідомив на відкритті міський голова Борис Філатов, місцева влада розглядає можливість надання йому гранту для розвитку.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.