ОАСК заборонив проводити заходи на честь низки українських діячів

Окружний адмінсуд Києва заборонив Київській міській держадміністрації відзначати річниці днів народжень низки українських діячів. Позов у справі подав ексзаступник глави Адміністрації Президента Януковича Андрій Портнов.

Про це йдеться в рішенні суду, передає Слідство.Інфо.

 

Заборона стосується святкування пам'ятних дат і ювілеїв восьми історичних діячів:

полковника Армії Української Держави Івана Полтавця-Остряниці;

полковника Української повстанської армії Василя Левковича;

полковника УПА Василя Сидора;

полковника УПА Василя Галаси;

письменника і журналіста Уласа Самчука;

письменника і політика Юрія Липи;

українського вченого і редактора Енциклопедії українознавства Володимира Кубійовича;

голови Проводу Організації українських націоналістів Андрія Мельника.


У позові Портнов зазначив, що Юрій Липа нібито "відомий своїми антисемітськими висловлюваннями і закликами", а серед інших згаданих діячів є і ті, що нібито "тісно співпрацювали з німецькими нацистами".

Чиновник часів Януковича також послався на закон про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки.

У КМДА зазначили, що рішення про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв цих історичних діячів було направлено на розвиток історичної свідомості українців і збереження національної пам'яті.


Нагадуємо, що відзначення цих діячів у 2020 році було передбачено Постановою ВРУ "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.