ОАСК заборонив проводити заходи на честь низки українських діячів

Окружний адмінсуд Києва заборонив Київській міській держадміністрації відзначати річниці днів народжень низки українських діячів. Позов у справі подав ексзаступник глави Адміністрації Президента Януковича Андрій Портнов.

Про це йдеться в рішенні суду, передає Слідство.Інфо.

 

Заборона стосується святкування пам'ятних дат і ювілеїв восьми історичних діячів:

полковника Армії Української Держави Івана Полтавця-Остряниці;

полковника Української повстанської армії Василя Левковича;

полковника УПА Василя Сидора;

полковника УПА Василя Галаси;

письменника і журналіста Уласа Самчука;

письменника і політика Юрія Липи;

українського вченого і редактора Енциклопедії українознавства Володимира Кубійовича;

голови Проводу Організації українських націоналістів Андрія Мельника.


У позові Портнов зазначив, що Юрій Липа нібито "відомий своїми антисемітськими висловлюваннями і закликами", а серед інших згаданих діячів є і ті, що нібито "тісно співпрацювали з німецькими нацистами".

Чиновник часів Януковича також послався на закон про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки.

У КМДА зазначили, що рішення про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв цих історичних діячів було направлено на розвиток історичної свідомості українців і збереження національної пам'яті.


Нагадуємо, що відзначення цих діячів у 2020 році було передбачено Постановою ВРУ "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.