У Польщі розпочався суд щодо істориків та їх книжки про Голокост

Цей судовий процес насправді є спробою теперішньої полсьької влади цензурувати історичні дослідження

У 2018 році історик Ян Грабовський та соціологиня Барбара Енгельклінг опублікували книжку "Далі - ніч". У книзі описано участь поляків у Голокості.

У цій книзі є епізод про те, як солтис містечка Малинів Едвард Маліновський допоміг єврейці вижити, але водночас і пограбував її.

До суду подала племінниця Едварда Маліновського Філомена Лещинська.

Професор Грабовський вважає цей судовий процес загрозливим для історичної науки, адже може знеохотити істориків до справді наукових, а не пропагандистських, досліджень.

 
Ян Грабовський та Барбара Енгельклінг
Uniwersytet Ottawy; PAP/jacek Bednarczyk

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.