АНОНС: Лекція-розмова «Світовий тріумф Щедрика»

Цієї середи можна буде пощедрувати разом із Тіною Пересунько, авторкою й кураторкою проєкту "100 років культурної дипломатії України", науковою співробітницею Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.

Про це повідомляє Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С"

 

Поговоримо про те, як Щедрик перетворився на Carol of the bells та про його роль "м'якої сили" української дипломатії, завдяки якій Симон Петлюра сподівався здобути визнання для України 100 років тому.

Тіна Пересунько: "Щедрик був голосом України у світі під час війни за незалежність. Петлюра хотів показати піснею, що Україна – не Росія".

Проект "100 років культурної дипломатії України" спрямовано на промоцію архівних джерел з історії тріумфального турне Української Республіканської Капели під орудою Олександра Кошиця, що гастролювала як посол Української Народної Республіки за дорученням Голови Директорії і Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри у 17 країнах світу упродовж 1919-1924 рр. Це перший проект культурної дипломатії в історії модерної України.


Час: 13 січня, середа, 19.00


Місце: Трансляція розмови відбудеться онлайн на сторінці Мережі "АНТС"

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.