АНОНС: Лекція-розмова «Світовий тріумф Щедрика»

Цієї середи можна буде пощедрувати разом із Тіною Пересунько, авторкою й кураторкою проєкту "100 років культурної дипломатії України", науковою співробітницею Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.

Про це повідомляє Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С"

 

Поговоримо про те, як Щедрик перетворився на Carol of the bells та про його роль "м'якої сили" української дипломатії, завдяки якій Симон Петлюра сподівався здобути визнання для України 100 років тому.

Тіна Пересунько: "Щедрик був голосом України у світі під час війни за незалежність. Петлюра хотів показати піснею, що Україна – не Росія".

Проект "100 років культурної дипломатії України" спрямовано на промоцію архівних джерел з історії тріумфального турне Української Республіканської Капели під орудою Олександра Кошиця, що гастролювала як посол Української Народної Республіки за дорученням Голови Директорії і Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри у 17 країнах світу упродовж 1919-1924 рр. Це перший проект культурної дипломатії в історії модерної України.


Час: 13 січня, середа, 19.00


Місце: Трансляція розмови відбудеться онлайн на сторінці Мережі "АНТС"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.