Гуцульська коляда може стати надбанням спадщини ЮНЕСКО. ВІДЕО

Гуцульська коляда Верховинщини може стати нематеріальним надбанням культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це журналістам Суспільне. Карпати розповів настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України, що в Криворівні на Івано-Франківщині, отець Іван Рибарук.

 

"Зараз стоїть питання, щоб внести її до всесвітнього надбання ЮНЕСКО. Бо минулого року таким надбанням стала косівська кераміка. Тому це вже говорить про себе. Я думаю, що з Божою поміччю ми це допровадимо до успішного завершення, і весь світ буде знати нашу коляду. Це буде офіційне визнання", – зазначив отець Іван Рибарук.

Колядувати починають після закінчення Різдвяної Літургії. Тоді із церкви виходять чоловіки у кептарях та шикуються у ряд. У декого в руках – гуцульські топірці, трембіти, роги чи скрипки.

Після цього починається святковий урочистий обхід довкола церкви. Навколо храму утворюється кільце.

Коляда лунає по-різному: то стихає, то знову набирає сили. Потім із церкви виходить священик, який благословляє колядників.

Загалом, за словами отця Івана Рибарука, святкування Різдва Христового відрізняється від того, як відзначають цей день в Україні. Найкраще, каже священик, приїхати та почути гуцульську верховинську коляду на власні вуха.

Раніше гуцульська коляда і плєс увійшли у національний реєстр нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.