У Кореї знайшли камінці для гри в го і прикраси доби царства Сілла

Сотні каменів для гри го і дорогоцінних прикрас у вигляді жуків були знайдені вченими разом з бронзовою короною і золотими аксесуарами в гробниці

Про це повідомляє НВ.

Археологи з Південної Кореї вважають, що в цій усипальні було поховано принцесу колись могутнього царства Сілла, яке існувало у І тисячолітті нашої ери.

Реліквії були знайдені в стародавній гробниці — Могилі № 44 — в Джоксамі в південному місті Кенджу, де Національний дослідницький інститут культурної спадщини Кенджу (GNRICH) з 2014 року проводив розкопки.

 
Фото: Gyeongju National Research Institute of Cultural Heritage

Кенджу, розташований за 371 км на південний схід від Сеула, відомий як столиця стародавнього королівства Сілла (57 р. до н.е. — 935 р. н.е.), яке існувало разом з королівствами Пекче і Когурьо в епоху Трьох Царств.

Серед виявлених реліквій була корона з позолоченої бронзи, пара золотих кулонів і сережок, нагрудна прикраса, а також різні золоті та срібні предмети. Також серед знахідок були 50 шматочків слюди, мінералу, який в даосизмі вважався інгредієнтом молодості та довголіття.

Серед деяких цікавих артефактів були прикраси з позолоченої бронзи, прикрашені золотими жуками, дорогоцінними каменями, і 200 штук чорних, сірих і білих каменів для гри го.

Беручи до уваги аксесуари й ножі зі срібним орнаментом, які в ту епоху носили здебільшого жінки, влада припустила, що гробниця була побудована в кінці п'ятого століття, а власницею гробниці була жінка зростом приблизно 150 см.

Також було припущення, що жінка була членом королівської сім'ї, враховуючи, що прикраси у вигляді таких жуків "були виявлені тільки в гробницях найвищих чинів у Сілла". Дослідники, які брали участь у розкопках, додали, що жінка могла бути неповнолітньою.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.