У Сербії почали ексгумацію масового поховання часів війни в Косові

У місцевості Крижевак біля міста Рашка сербська влада почала ексгумацію людських останків, які можуть бути тілами косовських албанців, страчених під час війни 1998-1999 років

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Так, слідчі використали супутникові зображення, аби локалізувати місце масового захоронення в місцевості Крижевак на півдні Сербії.

Припускається, що в цьому місці може бути знайдено 17 тіл.

Утім судмедексперт Сузана Матеїч зауважила, що подальше розслідування може бути перерване зимовими снігами та коронавірусними обмеженнями.

 

Нині вважається, що в роки конфлікту в Косові загинули більше 13 тисяч осіб. Ця війна завершилася військовою інтервенцією НАТО та бомбардуваннями Союзної Республіки Югославії. Белград змушений був вивести війська зі своєї бунтівної провінції, де більшість населення становили албанці. В Косові було розміщено міжнародний миротворчий контингент, який присутній там і досі.

Згодом, у січні 2008 року, Косово в односторонньому порядку проголосило незалежність і наразі є лише частково визнаною державою. Хоча більша частина західних держав, включаючи США, визнає косовський суверенітет.

Уже майже 10 років зі значними труднощами тривають дипломатичні переговори про нормалізацію між Сербією та Косовим – за посередництва ЄС та США.

Більше 20 років після завершення війни в Косові триває пошук останків її жертв. І це питання є значною перешкодою в процесі пошуку порозуміння між Белградом та Приштиною.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.