В ОГП відкрили музей прокуратури

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова повідомила про відкриття нової експозиції в холі Офісу Генпрокурора, «щоб кожен, хто творить сучасну історію захисту закону і порядку, міг познайомитись із літописом нашої інституції».

Про це вона заявила на своїй сторінці у Facebook.

 

"Найстаріші експонати в музеї – мундир Слобідсько-Українського губернського прокурора зразка 1811 року, оригінальний штамп прокуратури Ровенської області 1945 року, формений одяг слідчого прокуратури Ізюмського району Григорія Веприцького з нагородами Великої вітчизняної війни та органів прокуратури Харківської області.

Один із найцінніших експонатів – робочий стіл Романа Руденка, який був головним обвинувачем від СРСР у Нюрнберзькому процесі.

На стендах, що відображають історію прокуратури, зібрано історичні документи, в тому числі, перші документи прокуратури незалежної України, пам'ятки, світлини від часів Козацької України" - йдеться у повідомленні.

У свою чергу колишній Голова УІНП (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович відреагував на відкриття цього музею та його експонати:

"Чекістські джерела натхнення для пані Ірини Венедіктової. Роман Руденко (той самий чий стіл найважливіший експонат) – на посаді прокурора Донецької (Сталінської) області, заступника прокурора УРСР, прокурора УРСР та Генерального Прокурора СРСР, брав безпосередню участь у масових політичних репресіях населення. Зокрема, у часи Великого терору 1937-38 Руденко був членом Трійки НКВС по Донецькій області." - написав В'ятрович у Фейсбук

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.