Фільм «ЮКІ» про зірок НХЛ родом з України вийшов у прокат. ВІДЕО

В український прокат 3 грудня вийшов фільм «ЮКІ», що розповідає історії видатних зірок українського походження, які формували найвідомішу хокейну лігу світу – NHL.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Як з'ясувалося, на кільцях Кубка Стенлі – головного трофея ліги світу NHL – масово зафіксовані прізвища українських гравців. Саме наші співвітчизники стояли біля витоків зародження хокейного турніру ще на початку його становлення та розвитку за океаном.

Їхній внесок в історію хокейних клубів, честь яких вони захищали, надихнув на подальші звершення мільйони людей у Канаді та США. І кожному з них вдалося зберегти у душі шматочок далекої, але рідної серцю України", - розповів режисер та продюсер фільму Володимир Мула.

В Україні стрічка з'явиться під гаслом "Історія перемог вільних українців". Ukrainians, або коротко UKE, - саме так у Північній Америці називають вихідців з України.

Героями стрічки стали хокеїсти, що у різні епохи здобували світову славу: дворазовий володар Кубка Стенлі у складі Philadelphia Flyers Орест Кіндрачук; дворазовий володар Кубка Стенлі у складі Boston Bruins Іван Буцик; триразовий володар Кубка Стенлі у складі New Jersey Devils Кен Данейко; переможець Кубка Стенлі у складі Pittsburgh Penguins Джеф Чикрун; володар Кубка Стенлі у складі Chicago Black Hawks Ерік Нестеренко; переможець Кубка Стенлі у складі New Jersey Devils Брюс Драйвер; чотириразовий володар Кубка Стенлі у складі Toronto Maple Leafs Еді Шах; переможець Кубка Стенлі у складі Tampa Bay Lightning та Pittsburgh Penguins Руслан Федотенко, а ще найкращий хокеїст усіх часів Іван Грецький. Глядачі також побачать сина славетного воротаря Тараса СавчукаДжеррі та хокейного аналітика Келлі Груді. Зйомки відбувалися протягом трьох років у Канаді, США, Білорусі та Україні.

"Завдання було не з легких: протягом довгих місяців я працював з міжнародними архівами, намагався взяти інтерв'ю у хокейних зірок по всій Північній Америці, сплачував шалені штрафи за перевищення швидкості та намагався не замерзнути у холодних канадських преріях.

Завдяки допомозі сотень абсолютно різних людей, які палко підтримували ідею, мені вдалося реалізувати цей проєкт. Запрошую кожного українця подивитися фільм у кіно та надихнутися унікальною і спільною для нас історією!" - коментує Мула.

Стрічку створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Автор сценарію – Микола Васильков. Оператори – Олег Шевчишин, Дмитро Шиповський, Станіслав Ткачов, Олександр Терновий.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.