Посол України в Грузії відвідав будівництво музею-бібліотеки Лесі Українки в Сурамі

Посол України в Грузії Ігор Долгов 29 грудня у рамках робочої поїздки до грузинського містечка Сурамі відвідав будівництво нової будівлі музею-бібліотеки Лесі Українки.

Про це йдеться на сторінці Посольства України в Грузії у Фейсбуці.

 

Як зазначається, пан посол обговорив подальші кроки щодо будівництва музею з Головою товариства Лесі Українки в Грузії Таріелом Гоголадзе.

Окрім того, дипломатом та головою українського товариства були обговорені перпективи відзначення у 2021 році 150-річного ювілею Лесі Українки.

Під час робочої поїздки Ігор Долгов також завітав до Сурамської школу № 3 ім. Л.Українки та передав новорічні подарунки творчо-музичному учнівському гурту цієї школи, який бере участь в українських конкурсах та фестивалях у Грузії.


Процес реконструкції будинку-музею відомої української поетеси та письменниці Лесі Українки в Сурамі розпочався на початку 2020 року через повну деградацію існуючої будівлі, спричинену зсувами.

Ініціатива відновити меморіальний будинок та музей разом із Національним агентством збереження культурної спадщини Грузії належить Надзвичайному і Повноважному Послу України в Грузії Ігорю Долгову, який бере активну участь у процесі реабілітації.

Новий музей Лесі Українки має стати центром українсько-грузинської культури в Сурамі. У фондах музею зберігатимуться матеріали, що стосуються життя та творчості Лесі Українки: збірки поетеси, рукописи, документи різного характеру, зразки образотворчого мистецтва, нумізматичний, фото та етнографічний матеріал. Ініціатором відкриття старого музею у 1952 році був письменник Георгій Леонідзе.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.