У Білорусі створили перший гід українськими місцями Бреста

В інтернеті з’явився безплатний путівник місцями, пов'язаними з життям українців обласного центру Білорусі.

Цей інтернет-гід на громадських засадах створили українці, які мешкають у Республіці Білорусь. Він включає 80 пунктів і має три маршрути:великий маршрут містом, а також тури центром Бреста та Брестською фортецею, повідомляє Район. Історія.

 

Гід можна відкрити за посиланням. Він має аудіоверсію та текстовий варіант. І аудіогід, і тексти доступні трьома мовами: українською, білоруською та російською.

Гід безплатний, будь-хто може скористатися ним через мобільний додаток izi.travel або через сайт.

На користувачів чекають цікавинки. Наприклад, можна дізнатись, чим вечеряли українські дипломати у день підписання Берестейського миру або якими дивацтвами запам'ятався берестейцям класик української літератури Олекса Стороженко чи де навчався інший класик, поет Дмитро Фальківський.

А ще інтернет-мандрівників чекає зустріч із Лесею Українкою та Тарасом Шевченком, всесвітньо відомими танцюристами Сержем Лифарем і Василем Авраменком, а також Романом Шухевичем і Павлом Чубинським, автором гімну "Ще не вмерла Україна".

Гід не тільки популяризує українські сторінки історії Бреста, але і вперше відкриває деякі з них. Зокрема, про діяльність в місті українського антинацистського підпілля.

Як зазначають його автори, гід містить 80 пунктів – і все ж не претендує на повноту. Це лише перша спроба представити деякі барви українського життя Бреста.

Дослідження буде продовжуватися. Команда планує також створити гід українськими місцями Мінська. Крім того, незабаром у центрі Бреста силами активістів відкриється український культурний центр "Берестейщина" з експозицією, присвяченою історії місцевих українців.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.