Російського історика-реконструктора засудили до 12,5 років колонії за вбивство студентки

Районний суд Санкт-Петербурга визнав історика Олега Соколова винним у вбивстві 24-річної аспірантки Анастасії Єщенко та незаконному зберіганні зброї.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на кореспондента "Новой газеты".

 

Прокуратура вимагала для 64-річного Соколова 15 років колонії суворого режиму: 13 років — за вбивство, а ще два — за незаконне зберігання зброї. Соколов свою провину визнав і заявив, що шкодує про скоєне.

63-річного історика, фахівця з військової історії Франції та основоположника військово-історичної реконструкції в РФ Олега Соколова затримали 9 листопада 2019-го після падіння в річку Мойка.

У його рюкзаку знайшли дві жіночі руки та травматичний пістолет, а вдома — жіночу голову. Його підозрювали у вбивстві студентки, з якою він разом жив. 11 листопада суд у Санкт-Петербурзі взяв Олега Соколова під варту до 9 січня 2020 року.

Як розповів адвокат підозрюваного Олександр Почуєв, Соколов у перерві між слідчими діями намагався вчинити самогубство, однак цю спробу вчасно припинили співробітники МВС.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.