У сирійській Пальмірі знайшли тіло видатного археолога, страченого ІДІЛ

Сирійська влада заявила, що знайдено тіло знаменитого археолога Халіда аль Ассада, якого у 2015 в руїнах античного міста Пальміра обезголовили бойовики Ісламської Держави.

Про це повідомляє BBC.

 
Халід аль Ассад

Терористи влаштували цьому 82-річному археологу, який намагався захистити Пальміру як цінну історичну пам'ятку від руйнування, публічну страту. Перед смертю вчений відмовився видавати ісламістам інформацію, де знаходяться цінні історичні артефакти.

Брутальне вбивство видатного науковця стало одним із серії гучних злочинів, вчинених ІДІЛ за час, коли його бойовики контролювали цю історичну локацію, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Терористи встигли зруйнувати декілька цінних архітектурних елементів Пальміри віком більше, ніж тисяча років, вважаючи їх "зразками ідолопоклонництва".

Тіло аль Ассада виявили біля селища Кахлул на схід від Пальміри. Точно встановити, що знайдені останки належать саме йому допоможе ДНК-тест.

Як відомо, цей покійний археолог присвятив 50 років свого життя дослідженню історії Пальміри.

Коли йому пропонували втекти перед наступом ІДІЛ у 2015 році, аль Ассад заявив: "Я з Пальміри. І я лишуся тут, навіть якщо мене вб'ють".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.