Неподалік Львова грабіжники знищили розкоп археологів

Невідомі зробили грабіжницькі вкопи і зруйнували рештки давніх споруд, які були підготовлені для фіксування

Невідомі зробили грабіжницькі вкопи, очевидно, з метою пошуку артефактів княжого міста і зруйнували рештки давніх споруд, які були підготовлені для фіксування. Що саме вдалось їм знайти, невідомо, однак для науковців найбільша втрата – історична інформація, яку вони могли б отримати, та порушення столітніх культурних нашарувань на розкопі.

Археологи закликають поліцію провести швидке і ефективне розслідування та притягнути винних до відповідальності.

Цьогорічні розкопки на території пам'ятки археології національного значення у Звенигороді розпочали у листопаді. Їх проводить "Рятівна археологічна служба" для потреб облаштування історико-культурного парку "Древній Звенигород" що реалізується за кошти Європейського Союзу.

"Це перші масштабні розкопки у Звенигороді за останні десятиріччя. Їх проводять на дитинці – найдавнішій та найбільш укріпленій частині княжої столиці, з якої починали розвивати місто та вели оборону. Попереду було найцікавіше: дослідження непорушеного шару XI -XII ст. Але сьогодні, прийшовши на розкоп, науковці побачили, що його просто знищили!", — розповідає керівниця Історико-культурного заповідника "Древній Звенигород" Наталя Войцещук.

Наталя Войцещук вже написала заяву у поліцію, на місце виїхала слідчо-оперативна група Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області. Оскільки йдеться про навмисне пошкодження пам'ятки археології національного значення з метою пошуку рухомих предметів, зловмисникам загрожує покарання від двох до п'яти років позбавлення волі (ст. 298 Кримінального Кодексу України).

Археологи Рятівної археологічної служби та працівники заповідника закликають усіх, хто має інформацію про можливих зловмисників, писати на пошту ras91@ukr.net, drevnij.zvenyhorod@gmail.com

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.