На алеї Героїв Небесної Сотні встановили "Дзвін гідності"

Спеціально вилитий 70-кілограмовий дзвін встановили на території майбутнього Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні в Києві. У день народження кожного з героїв працівники Музею Революції Гідності ставитимуть біля дзвона його чи її портрет і вдарятимуть у дзвін стільки разів, скільки років було герою / героїні на момент загибелі. А 20 лютого удар дзвона лунатиме 107 разів. Також у дзвін зможе вдарити кожен, хто прийде віддати шану подіям зими 2013-2014 років та їх героям.

Про це повідомляє УІНП.

 

Урочисте відкриття та освячення дзвона відбулося 1 грудня 2020 року. Проєкт створено за дорученням Офісу Президента України, зусиллями Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам'яті, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. До його створення долучилася українська діаспора в США.

Над дзвоном працював Сергій Назаревич. Він – автор карильйонів у церквах Києва, тональних комплексів дзвонів. Саме він створив "Дзвін пам'яті", що на подвір'ї Міністерства оборони вшановує захисників України, які загинули внаслідок російської збройної агресії.

На "Дзвоні гідності" написано: "Слава Україні! Небесній Сотні Слава!". Для основи дзвону використано зображення київського графіка Олександра Ком'яхова. Автор концепції – художник і дизайнер Музею Революції Гідності Олександр Бриндіков.

"Дзвін Небесної Сотні – особливий церемоніальний і символічний об'єкт, що допоможе відвідувачам цього меморіального простору вшанувати пам'ять загиблих не лише покладанням квітів і запаленням лампадок, а й величним посилом до них крізь час і простір", – сказав на відкритті Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

"Я втішений, що крок за кроком ми вибудовуємо традиції вшанування Героїв Небесної Сотні. Цей дзвін стане місцем і причиною того, що може народитися нова традиція, яка зміцнюватиме нашу пам'ять", – зауважив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

"Майдан об'єднав людей. Так само сьогодні нас із нашими загиблими захисниками єднає дзвін. Я розмовляла з дзвонарем. Не хотіла, щоб звук був тужливий. Хотіла, щоб був дзвін перемоги і торжества. Україна достатньо наплакалася, а перемагати ще потрібно", – розповіла Наталія Бойків, голова київської філії ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" та завідувач будівельного відділу Національного музею Революції Гідності.

Освячення дзвону здійснив отець Петро Жук – ректор Київської Трьохсвятительської семінарії, який із семінаристами опікується каплицею Архистратига Михаїла та новомучеників українського народу. Її збудували по закінченню Майдану самі учасники в пам'ять про події.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.