Повернути «Щедрику» українське «громадянство»: у Києві запускають міжнародний проєкт

В Українському домі, сьогодні, 18 грудня відбудеться презентація міжнародного мистецького проєкту: «Повернемо «Щедрику» українське громадянство».

Про це Укрінформу повідомили організатори проєкту, зазначивши, що в концертній залі Українського дому всесвітньо відома мелодія звучатиме українською, французькою, арабською та англійською мовою у виконанні вітчизняних та зарубіжних артистів.

 

"Це символічний жест, що стверджує українську культурну традицію у світі", - вважають організатори заходу.

Автор проєкту – артист ЮНЕСКО в ім'я миру, народний артист України Герман Макаренко.

Міжнародна акція в Українському домі є презентацією нового широкомасштабного мистецького проєкту з відновлення українського "громадянства" "Щедрика".

Проєкт створюється до 30-річчя незалежності України за участю артистів різних країн. Планується записати понад 20 варіацій виконання твору, в тому числі й нові обробки, та створити мистецький альбом "Щедрика", який презентуватиме українську культурну традицію у світі.

Твір Миколи Леонтовича, написаний на українську народну мелодію "Щедрик", має понад 100 варіантів виконання. Учасники акції представлять традиційне, фольклорне та джазове виконання.

Шедевр української культурної спадщини у західному світі сприймають як канадську або американську мелодію, на жаль, втрачається його українське громадянство, тому цю тенденцію важливо змінити, наголосили організатори заходу.

Наступним кроком стане підготовка українськими та зарубіжними митцями масштабного концерту-презентації "Щедрика" з понад 20 варіантами виконання, що відбудеться до 30-річчя незалежності України.

У проєкті, підготовка якого вже розпочалась, братимуть участь митці з України, Франції, Китаю, Індії та інших країн.


Читайте також: "Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею": невідома історія тріумфу "Щедрика" в Європі

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.