Повернути «Щедрику» українське «громадянство»: у Києві запускають міжнародний проєкт

В Українському домі, сьогодні, 18 грудня відбудеться презентація міжнародного мистецького проєкту: «Повернемо «Щедрику» українське громадянство».

Про це Укрінформу повідомили організатори проєкту, зазначивши, що в концертній залі Українського дому всесвітньо відома мелодія звучатиме українською, французькою, арабською та англійською мовою у виконанні вітчизняних та зарубіжних артистів.

 

"Це символічний жест, що стверджує українську культурну традицію у світі", - вважають організатори заходу.

Автор проєкту – артист ЮНЕСКО в ім'я миру, народний артист України Герман Макаренко.

Міжнародна акція в Українському домі є презентацією нового широкомасштабного мистецького проєкту з відновлення українського "громадянства" "Щедрика".

Проєкт створюється до 30-річчя незалежності України за участю артистів різних країн. Планується записати понад 20 варіацій виконання твору, в тому числі й нові обробки, та створити мистецький альбом "Щедрика", який презентуватиме українську культурну традицію у світі.

Твір Миколи Леонтовича, написаний на українську народну мелодію "Щедрик", має понад 100 варіантів виконання. Учасники акції представлять традиційне, фольклорне та джазове виконання.

Шедевр української культурної спадщини у західному світі сприймають як канадську або американську мелодію, на жаль, втрачається його українське громадянство, тому цю тенденцію важливо змінити, наголосили організатори заходу.

Наступним кроком стане підготовка українськими та зарубіжними митцями масштабного концерту-презентації "Щедрика" з понад 20 варіантами виконання, що відбудеться до 30-річчя незалежності України.

У проєкті, підготовка якого вже розпочалась, братимуть участь митці з України, Франції, Китаю, Індії та інших країн.


Читайте також: "Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею": невідома історія тріумфу "Щедрика" в Європі

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.