АНОНС: Прем'єра відреставрованої версії фільму "Polonia Restituta" (1928)

Цього тижня у Києві відбудеться українська прем’єра реставрованого німого фільму Polonia Restituta (Польська республіка, 1928). Спеціально для цієї події українська група Сон Сови створила саундрек до фільму та під час показу буде виконувати його наживо.

Про це повідомляє Довженко-Центр.

 

Polonia Restituta був створений підприємцем Юзефом Блешинським з приводу 10-річчя проголошення Польщею незалежності у 1918 році. Урочиста прем'єра відбулася 27 лютого 1928 року у варшавському Великому театрі.

Хронологічно Polonia Restituta охоплює період від 1917-го, коли у Варшаві перебували окупаційні війська Ханса фон Беселера, по 1921-й рік і завершується підписанням Ризького миру.

Постійним контрапунктом до наративу про народження Польщі є українські визвольні змагання: на екрані з'являються Львів, Київ, Житомир, Бердичів тощо. Ми бачимо Симона Петлюру, що приймає парад під Ямполем після завершення Першого Зимового походу та крокує вокзалом поруч з Юзефом Пілсудським, бачимо бійців низки українських збройних формувань, включно з російським антибільшовицьким підрозділом війська УНР.

Критика сприйняла фільм Polonia Restituta схвально, але планованого широкого прокату у Польщі та США не відбулося — ймовірно, через шахрайство Блешинського з фінансами (у 1929-му загадкового підприємця оголосили у розшук).

Подальша доля патріотичної стрічки виявилася невтішною. Її фрагменти, що збереглися у польських архівах, загалом склали 1075 метрів плівки на противагу 2286 в копії 1928 року для американського прокату.

Національна фільмотека Польщі (Filmoteka Narodowa – Instytut Audiowizualny) реставрувала документальні кадри Polonia Restituta. Прем'єра реставрованої версії фільму відбулася у Варшаві в 2019 році.

Polonia Restituta – єдиний фільм, що входить до Польського національного списку Програми ЮНЕСКО "Пам'ять світу".


Про групу: Сон Сови – українська група, що грає на стику академічної музики, джазу та електро. Учасники групи ідентифікують жанр як "музику для ще не знятого кінофільму". В 2018 році Сон Сови на замовлення Довженко-Центру створили музичний супровід для фільму "Документ епохи" (1928). У березні 2020 року Сон Сови випустили спільну роботу із письменником Юрієм Андруховичем – студійний альбом "Коханці Ю".

Музиканти Сон Сови:

Євгенія Смолянінова – віолончель

Михайло Сарана – саксофон

Кирило Цуканов – фронтмен групи, плейбек, клавіші, перкусія.


Час: 17 грудня, четвер, 20:00


Місце: Сцена 6, вул. Васильківська, 1, Київ

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.