У Польщі згадали 39-ту річницю введення воєнного стану

У Польщі згадали чергову річницю введення комуністичною владою воєнного стану 13 грудня 1981 року.

З цієї нагоди у варшавському музеї проклятих солдатів і політичних в'язнів ПНР у неділю відкрито меморіальну таблицю героям боротьби за незалежну Польщу в 1980-1989 роках, передає кореспондент Укрінформу.

 
фото: MKDNiS

"Дякую за пам'ять про відвагу і посвяту усіх поколінь земляків, які боролися за вільну батьківщину і за неї потерпали. Разом з вами віддаю шану героям і жертвам воєнного стану",- йдеться у листі президента РП Анджея Дуди до учасників відкриття меморіальної таблиці.

В Інституті нацпам'яті Польщі поінформували, що в часи демократичної Польщі 170 особам висунуто звинувачення за злочини воєнного стану, 41 особу засуджено.


Довідково. Воєнний стан було введено у Польщі тогочасною комуністичною владою на чолі з генералом Войцехом Ярузельським 13 грудня 1981 року для посилення боротьби з незалежним профспілковим об'єднанням "Солідарність". Він діяв до липня 1983 року.

Згодом Ярузельський та його прибічники наголошували, що цей крок був необхідністю, аби уникнути інтервенції до Польщі радянських військ. Водночас польські історики рішуче відкидають цей аргумент як причину для запровадження воєнного стану.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.