У Бабиному Яру наступного року зведуть меморіальну синагогу

На території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у 2021 році, у межах підготовки до 80-их роковин трагедії, заплановано відкриття меморіальної синагоги

Проєкт ініціювали Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" спільно з головними рабинами Києва та України Яковом Дов Блайхом та Моше Реувеном Асманом, передає Укрінформ.

Як наголосили в МЦГ, зведення меморіальної синагоги заплановано в межах загального бачення меморіалізації всієї території Бабиного Яру, що також включатиме будівництво музею, наукового, освітнього центрів та благоустрій всієї території меморіального парку.

За словами генерального директора МЦГ "Бабин Яр" Макса Яковера, встановлення церемоніальних споруд у меморіальних парках та в інших місцях пам'яті відповідає поширеній світовій практиці. Окрім того, це передбачено чинними планами Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", на території якого вже діє православна церква.

 

"На наше переконання, створення місця для проведення церемоніальних дій та молитов безпосередньо у місці трагедії та у місці спочину загиблих сприятиме подальшому перетворенню місця забуття на місце пам'яті та створить можливість для нині живих нащадків жертв трагедії піднести молитву за їх спочин у спеціально призначеному для цього місці", – зазначив Яковер.

Головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх (Об'єднання іудейських релігійних організацій України) нагадав, що територія заповідника є місцем убивства та вічного спочинку десятків тисяч євреїв, які стали жертвами нацистського режиму. "Нині тисячі людей відвідують Бабин Яр, аби вшанувати пам'ять жертв трагедії та помолитися за спочилих, більшість з яких мають бути пом'януті за іудейськими традиціями", – зазначив він.

Водночас головний рабин Києва та України Моше Реувен Асман (Всеукраїнський єврейський конгрес) висловив переконання, що створення умов для згадки та молитви за загиблими буде проявом належної їм пам'яті та поваги. "Також ми вбачаємо наш обов'язок в тому, щоб піклуватися про людей, які відвідують Бабин Яр та мають потребу гідно вшанувати пам'ять та помолитися за спочин своїх рідних та всіх, хто загинув у страшній трагедії Голокосту", - сказав він.

Ініціатива знаходить підтримку й у представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, відповідний лист від якої очікується наступного тижня.

Наразі про свою підтримку заявив головуючий у ВРЦіРО Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. "Трагедія Бабиного Яру відома у всьому світі як один зі страшних символів Голокосту та невинних страждань. Це місце просочене страдницькою кров'ю десятків тисяч невинних людей, що були вбиті тут. Ані теперішні покоління, ані ті, хто житимуть після нас, не мають права забути про цю трагедію. Кожен, незалежно від віросповідання, повинен мати можливість згадати про своїх близьких, людей, які загинули тут, вшанувати пам'ять та помолитися за їх спочинок, за те, щоб ця катастрофа не повторилася ніколи знову", - наголосив предстоятель Православної церкви України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.