Знайдені на Житомирщині артефакти УПА викупили для музейної експозиції

Знайдені у Радомишльському районі Житомирщини листівки та газету УПА викупили, і тепер вони експонуватимуться для відвідувачів краєзнавчого музею та "Повстанського хутора".

Про це кореспонденту Укрінформу розповів в.о. директора Радомишльського народного краєзнавчого музею, керівник історико-культурного простору "Повстанський хутір" Сергій Галицький.

 

"Нещодавно знайдені в артилерійській гільзі артефакти УПА придбала для історико-культурного простору "Повстанський хутір" уродженка Радомишля Світлана Гедбавна, яка проживає у Чехії", – зазначив Галицький.

За його словами, наразі газета "Зов крови" за 1947 рік, листівка "Українська молодь!" і буклетик "За що бореться Українська повстанча армія (УПА)?" експонуються в Радомишльському народному краєзнавчому музеї. Крім того, їх показуватимуть відвідувачам "Повстанського хутора" під час проведення там заходів.

Сергій Галицький зауважив, що це не перша допомога родини Гедбавних музею.

"Ще раніше син Світлани Марцел Гедбавний на чеському аукціоні придбав головний убір бійця, учасника рейдуючої на Захід групи УПА. Він теж експонується в музеї", – додав в.о. директора Радомишльського народного краєзнавчого музею.


Як повідомлялось раніше, на території колишнього хутора Соболів у Радомишльському районі, де після війни діяв потужний осередок ОУН, так званий "чорний" археолог знайшов снарядну гільзу, всередині якої виявили газету та листівки УПА. Чоловік не хотів віддавати артефакти до музею, сподіваючись на них заробити.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.