Росіянин убив ветерана через суперечку про штурм Берліна

У Росії судитимуть 65-річного жителя Тевризського району Омської області, який убив 95-річного ветерана Другої світової війни.

Заступник прокурора Омської області вже затвердив обвинувальний висновок, інформує "ДС" з посиланням на прес-службу прокуратури.

 
Руїни Рейхстагу у Берліні

"Органами розслідування встановлено, що на початку травня 2020 року до 95-річного ветерана Другої світової війни, який проживає в м. Тевриз, в гості прийшов його знайомий, з яким вони почали обговорювати події воєнних дій за участю ветерана. У результаті між чоловіками стався конфлікт через незгоду гостя з діями ветерана на полях битв ", — йдеться в повідомленні прокуратури.

За даними російських ЗМІ, конфлікт почався через обговорення того, що частина, в якій воював ветеран, дійшла до Кенігсберга, але не пішла штурмувати Берлін.

Росіянин завдав ветерану не менше чотирьох ударів металевим чайником по голові і тілу, а потім тричі вдарив його ножем в груди. Потерпілий помер на місці. Після скоєння злочину фігурант справи загорнув ніж в кухонний рушник і, взявши його з собою, вийшов з квартири, позбувшись по дорозі додому від знаряддя злочину.

Вину у вчиненні злочину чоловік не визнав. Кримінальну справу по суті розгляне Тевризський районний суд Омської області.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.