У Лондоні на аукціоні продали унікальну римську монету на честь вбивства Юлія Цезаря

Золота монета EID MAR, яку після вбивства знаменитого римського правителя Гая Юлія Цезаря відчеканив його вбивця Марк Юній Брут, продана на онлайн-аукціоні за рекордні 3,49 мільйона доларів. Всього відомо про існування трьох подібних монет.

Про це повідомляє видання Фокус із посиланням на Daily Mail.

 

Продажем рідкісного екземпляра займався аукціонний будинок Roma Numismatics. Всього відомо про існування трьох подібних монет. Одна з них знаходиться в Британському музеї в Лондоні, друга – у Німецькому федеральному банку у Франкфурті-на-Майні. Продана монета належала приватному власнику.

На аверсі монети 42 р. до Р.Х. зображений сам Брут. На лицьовій стороні красуються написи BRVT IMP і L PLAET CEST - "Воєначальник Брут" і "Луцій Плеторій Цестіан". Луцій займав у той час пост монетарія в Стародавньому Римі.

На зворотному боці монети зображені два кинджала і фраза EID MAR. Це скорочення від Eidibus Martiis, що означає "березневі іди" - так римляни називали 15 березня, саме в цей день відбулося вбивство Цезаря.

Між кинджалами на реверсі є фрігійський ковпак. Його отримував раб, який здобував свободу. Згідно із задумом авторів, він символізував повернення Римської імперії до республіканської форми державного управління після диктатури Цезаря.

"Я не здивований, що монета встановила світовий рекорд, як найцінніша з коли-небудь проданих. Це шедевр і велика рідкість. Вона в ідеальному стані навіть через 2000 років", - зазначив Марк Зальцберг, голова нумізматичної гарантійної Корпорації, який і підтвердив справжність монети.

Монета була виготовлена через два роки після вбивства Юлія Цезаря 60 римськими сенаторами. Всього, вважають експерти, існувало близько ста подібних монет. Частина була викарбувана зі срібла, частина з золота, сучасники описували їх карбування, як "відкрите і безсовісне" святкування смерті Юлія Цезаря.

Покупець залишився невідомим.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.