На Херсонщині після реконструкції відкрили садибу-музей Остапа Вишні

Колишня дача письменника у селі Кринки Олешківського району знову прийматиме відвідувачів. Урочисте відкриття музею-садиби Остапа Вишні після реконструкції відбулося цими вихідними.

Про це повідомляє кореспондент Depo.Херсон.

 

Останні роки життя класика української сатири Остапа Вишні були міцно пов'язані з Херсонщиною, а саме із затишним селом Кринки, де відпочивав та працював письменник. "Хто у Крим, а я – в Кринки", – здається, цю цитату з "Мисливських усмішок" в Кринках знають всі.

Після смерті Вишні в його будиночку в Кринках був відкритий музей, який в останні роки геть занепав. І ось тепер вибудуваний заново.

Будинок трохи змінив розташування, але є точнісінькою копією дачі Вишні. Його споруджали за фото і кресленнями, які збереглися.

Усередині – експозиція, присвячена письменнику.

Ініціювала відновлення садиби депутат Казачелагерської сільської ради Наталія Ільїна. Профінансував київський підприємець Сергій Одарич. Кошторис проєкту становив півтора мільйона гривень.

Музей було відкрито до 131-ої річниці з дня народження класика.


Більше фото за посиланням.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.