Біля Хортиці виявили унікальний артефакт козацьких часів

Представники Національного заповідника «Хортиця» презентували виявлений та піднятий гідроархелогами дерев’яний лафет гармати XVII-XVIII ст.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Артефакт був знайдений в руслі Дніпра на південь від Хортиці.

 

"Знахідка знайдена під час археологічних досліджень. Вона була на глибині близько 10 метрів. І з поверхні дна відкрилася невеличка частина – це вісь лафету і частина самої конструкції. При першому зануренні було зрозуміло, що це щось стародавнє. Думали, що це частина якогось корабля чи іншого якогось плавзасобу. Але вже на друге занурення, коли обстежував ці частини, то стало зрозуміло, що це артилерійський лафет 18–17-го століття. Та частина Дніпра входить в зону намивання піску, тому була загроза, що пам'ятка може бути втрачена, і терміново треба було проводити її дослідження, підйом", – розповів керівник відділу реставрації Національного заповідника "Хортиця", гідроархеолог Валерій Нефьодов.

Знайдений археологами гарматний лафет виготовлений із дерева і оббитий залізом. На ньому також збереглися сліди червоної фарби, яка в ті часи використовувалася для позначення артилерії. Лафет призначався для гармати, яка мала вагу близько 3 тонн і калібр 24 або 32 фунти. Така гармата стріляла на відстань до 1 кілометра.

Знайдений лафет гармати буде переміщений до реставраційного ангару Національного заповідника "Хортиця", де його будуть консервувати засобом виморожування.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.