АНОНС: Пресконференція щодо маніпуляцій довкола будівництва Меморіалу Героїв Небесної Сотні

Національний музей Революції Гідності заявляє про маніпуляції навколо будівництва Меморіалу та надає докази цього

25 листопада о 13:00  в У К Р І Н Ф О Р М (Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16), а також онлайн на сторнці сайту Музею Майдану відбудеться пресконференція Національного музею Революції Гідності.

 

Напередодні Дня Гідності та Свободи СБУ разом із Нацполіцією провели обшуки офісів Національного музею Революції Гідності й квартири генерального директора цієї інституції Ігоря Пошивайла.

Підстава – ухвала суду в рамках кримінального провадження щодо спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні. Головне звинувачення, яке публічно лунає від правоохоронних органів: на будівництво були виділені кошти, частину із них витрачено, а меморіалу досі немає.

Дії Національного музею Революції Гідності цілком законні й прозорі. Базуються виключно на визначених законом процедурах. Єдиною перешкодою для будівництва меморіалу є арешт земельної ділянки, накладений за клопотанням Генеральної прокуратури.

Майже два роки поспіль Музей безперервно інформує про перепони будівництва громадськість, та всі органи влади, дотичні до питань будівництва: прокуратуру, Нацполіцію, уряд, президента. Однак для широкого загалу стан справ став відомий лише внаслідок інформаційної кампанії з дискредитації Музею та самої Революції Гідності. 

Музей готовий спростувати поширені звинувачення антидержавної деструктивної дії. Важливо розуміти, що будівельна організація-підрядник перебуває у повній готовності до робіт. Після зняття арешту Меморіал може бути збудований за пів року.

На пресконференції буде озвучено факти, продемонстровано матеріали і документи, які спростовують маніпуляції довкола питання спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Спікери:

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності
Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті
Дмитро Цвітненко – юрист Національного музею Революції Гідності

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.