Під будівлею СБУ активісти вимагали "дати спокій" музею Революції Гідності

Поблизу будівлі СБУ в Києві відбулася акція протесту, учасники якої вимагали припинити обшуки у представників Музею Революції Гідності.

Про це з місця подій повідомляє кореспондентка Суспільного Роксолана Бичай.

 

Близько двох десятків людей прийшло під будівлю СБУ у Києві із вимогою припинити обшуки у представників музею Революції Гідності, які відбулися вчора. Поліція підозрює посадовців музею у розкраданні понад 100 мільйонів гривень, через що і досі не розпочато будівництво самого меморіального комплексу.

На питання, чому акцію зібрали саме під СБУ, якщо слідство у цій справі провадить поліція, активісти відповідали, що до обшуків залучали також і слідчих СБУ.

"Це все стається напередодні річниці Революції Гідності. Це є дуже символічно. При цьому було залучене СБУ, яке не мало б бути до цього дотичним. Я вважаю, що це є прояв того, що тут усе "не чисто", – поділилася активістка Анна Сидорук.

На акцію під будівлю СБУ прийшов і сам директор Музею Ігор Пошивайло. За його словами, будівництво не почалося, тому що Алея героїв небесної сотні, де має розпочатися будівництво, досі знаходиться під арештом за рішенням суду. І так буде допоки слідчі у справі вбивств на Майдані не проведуть усі слідчі експерименти.

"Ми весь час і публічно інформували та зверталися до відповідних органів про цю проблему. З одного боку, музей уповноважено за рішенням Уряду збудувати Меморіал Героїв Небесної сотні та музей революції гідності, а з іншого боку – музею не дали можливість будувати, бо арешт з Алеї героїв небесної сотні так і досі не знятий", – сказав Пошивайло.

За словами Оксани Моргун, заступниці директора з будівництва музею Революції Гідності, вони готові розпочати будівництво хоч завтра, адже більшість матеріалів уже закуплено. Але цей процес блокується ухвалою суду про накладення арешту на місце, де планується будівництво.

"Ця ситуація не з'явилася перед Днем гідності та свободи. Вона триває вже два роки. І два роки ми повідомляємо відповідні органи, що є проблема. Також ми інформуємо Офіс генерального прокурора та ДБР, що є закуплені матеріали, що вони потребують складських приміщень, що нам потрібно рухатися далі, щоб нас повідомили про строки виконання слідчих дій.

Наразі ми отримуємо просто відписки про те, що слідчі дії ще тривають, строки їм невідомі. Кажуть, що чекають погодних умов, які будуть відповідати тим, що були в лютому 2014 року", – зазначає Моргун.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Водночас на Банковій також прокоментували цю ситуацію: "Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях."

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.