Під будівлею СБУ активісти вимагали "дати спокій" музею Революції Гідності

Поблизу будівлі СБУ в Києві відбулася акція протесту, учасники якої вимагали припинити обшуки у представників Музею Революції Гідності.

Про це з місця подій повідомляє кореспондентка Суспільного Роксолана Бичай.

 

Близько двох десятків людей прийшло під будівлю СБУ у Києві із вимогою припинити обшуки у представників музею Революції Гідності, які відбулися вчора. Поліція підозрює посадовців музею у розкраданні понад 100 мільйонів гривень, через що і досі не розпочато будівництво самого меморіального комплексу.

На питання, чому акцію зібрали саме під СБУ, якщо слідство у цій справі провадить поліція, активісти відповідали, що до обшуків залучали також і слідчих СБУ.

"Це все стається напередодні річниці Революції Гідності. Це є дуже символічно. При цьому було залучене СБУ, яке не мало б бути до цього дотичним. Я вважаю, що це є прояв того, що тут усе "не чисто", – поділилася активістка Анна Сидорук.

На акцію під будівлю СБУ прийшов і сам директор Музею Ігор Пошивайло. За його словами, будівництво не почалося, тому що Алея героїв небесної сотні, де має розпочатися будівництво, досі знаходиться під арештом за рішенням суду. І так буде допоки слідчі у справі вбивств на Майдані не проведуть усі слідчі експерименти.

"Ми весь час і публічно інформували та зверталися до відповідних органів про цю проблему. З одного боку, музей уповноважено за рішенням Уряду збудувати Меморіал Героїв Небесної сотні та музей революції гідності, а з іншого боку – музею не дали можливість будувати, бо арешт з Алеї героїв небесної сотні так і досі не знятий", – сказав Пошивайло.

За словами Оксани Моргун, заступниці директора з будівництва музею Революції Гідності, вони готові розпочати будівництво хоч завтра, адже більшість матеріалів уже закуплено. Але цей процес блокується ухвалою суду про накладення арешту на місце, де планується будівництво.

"Ця ситуація не з'явилася перед Днем гідності та свободи. Вона триває вже два роки. І два роки ми повідомляємо відповідні органи, що є проблема. Також ми інформуємо Офіс генерального прокурора та ДБР, що є закуплені матеріали, що вони потребують складських приміщень, що нам потрібно рухатися далі, щоб нас повідомили про строки виконання слідчих дій.

Наразі ми отримуємо просто відписки про те, що слідчі дії ще тривають, строки їм невідомі. Кажуть, що чекають погодних умов, які будуть відповідати тим, що були в лютому 2014 року", – зазначає Моргун.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Водночас на Банковій також прокоментували цю ситуацію: "Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях."

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.