У МКІП здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності

Слідчі дії в Музеї Революції Гідності напередодні Дня Гідності та Свободи викликають здивування, особливо зважаючи на те, що ухвала суду про обшуки датована ще 2 листопада.

Про це йдеться в заяві Міністерства культури та інформаційної політики, оприлюдненій на його сайті.

 

"Міністерство культури та інформаційної політики України уважно стежить за перебігом подій довкола слідчих дій у Національному меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні – Музеї Революції Гідності.

Оскільки підозра, яка стала підставою обшуків для Головного управління Національної поліції у місті Києві під процесуальним керівництвом столичної прокуратури та із залученням оперативного супроводу СБУ, є серйозною, і йдеться про велику суму бюджетних коштів, то співробітники музею надають повне сприяння слідству", - зазначили у МКІП.

У міністерстві уточнили, що підставою для обшуків стало виконання договору про виконання будівельних робіт по об'єкту "Проєктування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Революції Гідності: Реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до алеї Небесної Сотні, 3-5 із облаштуванням пішохідної зони, благоустрій, озеленення території в складі "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

"Мова йде про підприємство-підрядника робіт, яке підозрюється у тому, що з 2018 року здійснювало взаємовідносини з суб'єктами господарювання з ознаками фіктивності.

Разом із тим викликає певне здивування проведенням слідчих дій в Національному музеї Революції Гідності напередодні Дня Гідності та Свободи, особливо з урахуванням того, що ухвала суду щодо проведення обшуку були прийнята ще 2 листопада 2020 року", - зауважили автори заяви.

Водночас у МКІП закликали утриматися від емоційних висловлювань та політичних спекуляцій на темі Революції Гідності, а також попросили компетентні органи всебічно, оперативно, неупереджено та, враховуючи суспільну важливість та чутливість питання, у максимально можливий відкритий та прозорий спосіб розслідувати всі обставини справи.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.