Обшук у Музеї Революції Гідності. Що шукають силовики? ВІДЕО

На підставі ухвали слідчого судді Голосіївського райсуду Києва слідчі поліції проводять обшуки у службових приміщеннях Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, компанії – генпідрядника та за місцями проживання відповідних службових осіб.

Про це йдеться у повідомленні Нацполіції.

 

Слідчим управління столичної поліції під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури та за оперативного супроводження Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за ч. 2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

У ході досудового розслідування встановлено, що наприкінці 2018 року Національним Меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності укладено договір генпідряду на виконання будівельних робіт з ТОВ та перераховано на його рахунок авансовий платіж у розмірі понад 111 мільйонів гривень для виконання будівельних робіт.

На даний час роботи на вказаному об'єкті не виконуються. Згідно з актом ревізії, на казначейському рахунку підрядника залишок коштів по об'єкту, станом на березень 2020 року, складав 9 878 517 гривень. Також виявлено фінансові порушення і в музеї Революції Гідності, що призвело до збитків на суму майже 4 мільйони гривень.

Наразі на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду, слідчі поліції Києва за оперативного супроводження Служби безпеки України проводять обшуки в службових приміщеннях Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, компанії – генпідрядника та за місцями проживання відповідних службових осіб з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень та отримання інших доказів у кримінальному провадженні. Досудове розслідування триває.

У свою чергу, Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович на свої сторінці у Фейсбук прокоментував ці обшуки, як "чекістський почерк".

Директор Музею Ігор Пошивайло заявив, що слідчі вилучають ноутбуки, жорсткі диски комп'ютерів та всю документацію щодо будівництва Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.

"Це спланована та послідовна атака зеленої влади на цінності Майдану та згортання вшанування пам'яті загиблих Героїв Небесної Сотні! І все це цинічно робиться за два дні до 7-ї річниці початку Революції Гідності", - заявив він.

Директор музею на брифінгу також повідомив, що слідчі шукали документи, пов'язані зі спорудженням меморіалу. Ці документи знаходяться у генпідрядника, а не в музеї.

У Пошивайла вилучили приватний жорсткий диск з квартири, обшук тривав дві години.

"Відкрито кримінальне провадження, ми не є прямим суб'єктом фінансової діяльності – це підрядник. Найбільша проблема в тому, що меморіал готувався до спорудження на початку, у лютому 2019. Було накладено цілу низку арештів на ділянку, Генпрокуратура визначала певні терміни, коли можна буде спорудити меморіал...

По суті урядом визначили, що в 2019 році у лютому меморіал має бути споруджений, були відкриті торги, визначено переможця, перераховано аванс. У лютому почалися нові накладення арештів, терміни відстрочувалися, ділянка досі заарештована, меморіал не побудований, очевидно, це питання у органів – чому не будується меморіал і де кошти", - пояснив Ігор Пошивайло.




Нагадуємо, сьогодні зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.