Суд відмовляється арештувати техніку «копачів», які нівечили скіфський курган на Миколаївщині

Казанківський районний суд Миколаївської області знову відмовив слідчому в накладенні арешту на техніку, якою незаконно розкопували скіфський курган, і вимагає повернути її власнику.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на начальника ГУ Нацполіції у Миколаївській області Сергія Шайхета.

 

"Продовжую тримати руку на пульсі стосовно ситуації з курганом у Казанківському районі. Поліція цілодобово його охороняє, підключивши максимум людських та часових ресурсів, і нам вдається принаймні стримувати "копачів" від посягань на курган.

Але складається враження, що, окрім археологів, які першими забили на сполох, та журналістів, всі інші вирішили потурати зловмисникам.

Активістів, бажаючих підключитися до охорони об'єкту національного значення – не виявилось, а суд Казанківського району знову відмовив слідчому в накладенні арешту на техніку і вимагає її повернути. Мовляв, немає доказів на підтвердження того, хто дійсно є власником техніки", - написав Шайхет.

Він також зазначив, що поліція має на меті найближчим часом разом з археологами домогтися консервації об'єкту таким чином, аби національна пам'ятка зберегла свою цінність. А ще оголосити підозру у скоєнні злочину всім, хто доклав руку до понівечення кургану.


Нагадуємо
, що на Миколаївщині у селі Скобелеве Казанківського району ведуться грабіжницькі розкопки унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань. Йому близько 2,5 тисячі років.

Поліція порушила кримінальне провадження за статтею 298, ч.3 ККУ (навмисне незаконне знищення об'єктів культурної спадщини).

Техніку, яка розкопувала курган, було передано на відповідальне зберігання ТОВ "Варта міста". Паралельно поліція звернулася до місцевого суду з проханням накласти арешт на 2 одиниці техніки – бульдозер та екскаватор, які були зафіксовані на розкопках кургану при виїзді на місце події поліції.

Це вже повторне звернення до суду з цього питання. Перше було ще у червні цього року, коли вперше було зафіксовано несанкціоновані розкопки кургану. Але й тоді суд відмовив у її арешті, і техніку повернули власникам.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.