«Чорні археологи» знищують скіфський курган на Миколаївщині. ВІДЕО

На Миколаївщині у селі Скобелеве Казанківського району ведеться незаконне розкопування унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань.

Про це в ексклюзивному коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив відомий миколаївський археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського, керівник Березанської археологічної експедиції Олександр Смирнов.

 

"Мені зателефонували активісти і повідомили, що у Казанківському районі ведуться грабіжницькі розкопки унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань. Йому близько 2,5 тисячі років.

Ми з активістами, учасниками АТО поїхали туди і те, що побачили – вразило. Група людей на "джипах", дві одиниці важкої техніки, автобус… Вони викопали яму вищу, аніж сам курган, висота якого була 12 метрів – заввишки як п'ятиповерхівка. Це неймовірно! Такого зухвальства, таких пошкоджень курганів я ще не бачив", - розповідає Смирнов.

За його словами, на місце події викликали поліцію, але поки вона їхала, більшість "копачів" втікли. Залишилася лише охоронна фірма ТОВ "Варта міста" з Одеської області. Їх забрали до відділку поліції для надання свідчень.

"Мене обурює ставлення до проблеми місцевої влади. Таке розриття посеред поля, засіяного, до речі, озиминою, не могло залишатися без уваги. Цей курган – унікальний зразок царських скіфських курганів, у яких ховали еліту суспільства. Він датується 5 століттям до Р.Х. Таких курганів на території нашої області всього п'ять. Про них усім відомо", - обурюється археолог.

За словами Смирнова, курган знаходиться на державному обліку і має охоронятися державою. Для офіційних наукових досліджень цього кургану потрібно близько мільйона доларів. Таких коштів у археологічної спільноти немає.

"Судячи з розмаху розкопок "чорних археологів", вони витрачали на ці роботи по 50 тисяч гривень на день, нам же таку суму виділяють на рік для наукових досліджень", - зазначає Смирнов.

Член громадської організації "Бузький гард" Ілля Зелінський на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував відео розкопок.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.