У Польщі відкрили памʼятник з Петлюрою

У польському місті Скерневіце до 100-річчя Варшавської битви відкрили монумент "Перед Варшавською битвою"

Про це йдеться в офіційному повідомленні міністерства культури Польщі, пише "Європейська правда".

Монумент "Перед Варшавською битвою" ("Przed Bitwą Warszawską") зображає лідера Польщі маршала Юзефа Пілсудського разом із угорським прем'єром Палом Телекі,  Шарлем де Голлем, який тоді був військовим радником польської армії, та отаманом Симоном Петлюрою. Він символізує підтримку цих країн під час польсько-радянської війни 1920 року. 

Заступник прем'єра-міністр культури, національної спадщини та спорту Пьотр Глінський під час церемонії відкриття зазначив, що це пам'ятник "міжособистісній та міжнаціональній солідарності" тих, хто допоміг захистити Польщу та Європу від більшовиків.

"Пам'ятник нагадує також про польсько-український союз того часу, завдяки якому близько 20 тисяч українських вояків билися в одних лавах з поляками", - зазначається у повідомленні. 

Пам'ятник створили зусиллями соціальної ініціативи Stowarzyszenie Skierniewice 2019-2020 у співпраці з польським міністерством культури та владою Скерневіце. Автором проєкту є Кароль Бадина з краківської академії мистецтв. 

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.