Спецпроект

Польща не зробила всього необхідного для примирення з Україною – експрезидент

На думку колишнього президента Польщі Александра Квасневського, його країна не зробила все можливе для примирення з Україною.

Про це він заявив в інтерв'ю "Європейській правді".

 

"Я думаю, що (для примирення з Україною) ми, поляки, ще не зробили всього, що треба. Аби правда, перш за все про Волинь, була добре описана, щоб стояли усі необхідні пам'ятники. І щоби про ці події ми говорили спокійніше, і точно не в дусі цинічної політики" - сказав Квасневський.

"Коли ми почнемо спокійну дискусію, без великого впливу політики, тоді ми зможемо знайти порозуміння. Це не означає, що ми приймемо оцінку іншої сторони, але у нас буде розуміння, що це була за трагедія і як треба діяти, щоб таке ніколи не повторилося" - додав він.

При цьому він навів приклад з особистої історії, коли на організовану Леонідом Кучмою річницю Волинської трагедії Квасневський запросив батька дружини, який у своєму селі був одним з небагатьох, хто пережив цю трагедію.

"А в літаку дорогою додому він мені сказав: "Те, що ти робиш – правильно"" - розповів Квасневський.

На думку Александра Квасневського, у чинного польського президента Анджея Дуди є шанс увійти в історію як лідер, що досяг історичного примирення з Україною.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.