МКІП рекомендують включити борщ до Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини

Експертна рада питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики рекомендує відомству включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини український борщ та ще 4 елементи.

Про це Укрінформу повідомили у МКІП.

 

"Відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, за результатами якого було рекомендовано МКІП включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 5 елементів НКС, а саме: культура приготування українського борщу; технологія створення клембівської сорочки "з квіткою"; великоднє гуляння "Водити Володара" в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області; борщівська народна вишивка; карпатське ліжникарство", - зазначили у відомстві.

Голова громадської організації "Інститут культури України", кулінарний експерт Євген Клопотенко на сайті ГО прокоментував ініціативу щодо внесення приготування страви до НКС:

"Ця ініціатива в мене з'явилася рік тому. Я зібрав однодумців: фольклористів, істориків, аналітиків, людей, які мають відношення до культурної спадщини. Ми об'єдналися в громадську організацією і пройшли нелегкий процедурний шлях. І сьогодні борщ вже в цьому списку".

Заступник голови "Інституту культури України" Марина Соботюк зазначила, що протягом року представники організації варили борщ у різних регіонах. Під час експедиції їх найбільше вразив борщ з крові щойно заколеного кабана. "Загалом кожна громада, родина приймали нас охоче. Ми знайшли в кожному регіоні дійсно унікальні рецепти", - додала вона.

Це може стати першим випадком, коли до Національного переліку буде внесений загальноукраїнський елемент (борщ), а не регіональний.

У міністерстві також наголосили, що вся робота ініціативних людей – це важливий крок в рамках підготовки номінаційного досьє до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, яку здійснює ГО "Інститут культури України".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.