МКІП рекомендують включити борщ до Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини

Експертна рада питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики рекомендує відомству включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини український борщ та ще 4 елементи.

Про це Укрінформу повідомили у МКІП.

 

"Відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, за результатами якого було рекомендовано МКІП включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 5 елементів НКС, а саме: культура приготування українського борщу; технологія створення клембівської сорочки "з квіткою"; великоднє гуляння "Водити Володара" в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області; борщівська народна вишивка; карпатське ліжникарство", - зазначили у відомстві.

Голова громадської організації "Інститут культури України", кулінарний експерт Євген Клопотенко на сайті ГО прокоментував ініціативу щодо внесення приготування страви до НКС:

"Ця ініціатива в мене з'явилася рік тому. Я зібрав однодумців: фольклористів, істориків, аналітиків, людей, які мають відношення до культурної спадщини. Ми об'єдналися в громадську організацією і пройшли нелегкий процедурний шлях. І сьогодні борщ вже в цьому списку".

Заступник голови "Інституту культури України" Марина Соботюк зазначила, що протягом року представники організації варили борщ у різних регіонах. Під час експедиції їх найбільше вразив борщ з крові щойно заколеного кабана. "Загалом кожна громада, родина приймали нас охоче. Ми знайшли в кожному регіоні дійсно унікальні рецепти", - додала вона.

Це може стати першим випадком, коли до Національного переліку буде внесений загальноукраїнський елемент (борщ), а не регіональний.

У міністерстві також наголосили, що вся робота ініціативних людей – це важливий крок в рамках підготовки номінаційного досьє до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, яку здійснює ГО "Інститут культури України".

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.