МКІП рекомендують включити борщ до Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини

Експертна рада питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики рекомендує відомству включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини український борщ та ще 4 елементи.

Про це Укрінформу повідомили у МКІП.

 

"Відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, за результатами якого було рекомендовано МКІП включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 5 елементів НКС, а саме: культура приготування українського борщу; технологія створення клембівської сорочки "з квіткою"; великоднє гуляння "Водити Володара" в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області; борщівська народна вишивка; карпатське ліжникарство", - зазначили у відомстві.

Голова громадської організації "Інститут культури України", кулінарний експерт Євген Клопотенко на сайті ГО прокоментував ініціативу щодо внесення приготування страви до НКС:

"Ця ініціатива в мене з'явилася рік тому. Я зібрав однодумців: фольклористів, істориків, аналітиків, людей, які мають відношення до культурної спадщини. Ми об'єдналися в громадську організацією і пройшли нелегкий процедурний шлях. І сьогодні борщ вже в цьому списку".

Заступник голови "Інституту культури України" Марина Соботюк зазначила, що протягом року представники організації варили борщ у різних регіонах. Під час експедиції їх найбільше вразив борщ з крові щойно заколеного кабана. "Загалом кожна громада, родина приймали нас охоче. Ми знайшли в кожному регіоні дійсно унікальні рецепти", - додала вона.

Це може стати першим випадком, коли до Національного переліку буде внесений загальноукраїнський елемент (борщ), а не регіональний.

У міністерстві також наголосили, що вся робота ініціативних людей – це важливий крок в рамках підготовки номінаційного досьє до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, яку здійснює ГО "Інститут культури України".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.