Ляльки, гноми та солдатики: у Луцьку відкрили музей іграшок. ВІДЕО

У Луцьку в приміщенні Волинського Національного Університету відкрився музей іграшок. У його колекції вже понад 100 експонатів, - розповів хранитель музею Андрій Здіховський.

Про це повідомляє Суспільне. Волинь.

 

Хранитель розповів, що експонати у вітринах поділені за віковим періодом. У першому стенді – забавки для немовлят, у другому – для малюків після 3 років, третій стенд представляє іграшки, якими гралися дошкільнята.

Нині, один з найстаріших експонатів музею – дитячий візок 1971 року випуску. Поміж собою музейники називають експонат "професорською коляскою". Візок до університетського музею приніс доктор педагогічних наук Олександр Семенов:

"На ньому їздив я, цей візочок використовувався, щоб возити якісь мішки з картоплею, так як в кожній родині, знаєте, мішок цукру на цьому візочку дуже гарно тримається. На ньому збереглася дуже добре етикетка виробника".

Через карантин музей поки не відкрили для усіх охочих побачити іграшки. Експонати поки вивчають студенти вишу.

Музейники планують зібрати ще експонати різних історичних періодів і реставрувати частину іграшок, які уже є в експозиції. Лучан просять допомогти знайти іграшки, яких поки бракує на поличках.

"Дуже чекаємо на старі ялинкові прикраси, триколісні велосипеди, автомобілі, які мають історію, м'яч, яким дитина гралася", - розповів хранитель.

Також музейники просять відгукнутися і допомогти розширити експозицію і волинських народних майстрів. У майбутньому планують облаштувати окрему поличку з іграшками поліського регіону, які виготовлені з природних матеріалів.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.