АНОНС: онлайн-дискусія «Минуле, яке не минає. Радянські патерни організованого насилля і сучасні пострадянські суспільства»

Міжнародна асоціація гуманітаріїв і Департамент соціальних наук ЄГУ запрошують до участі в онлайн-дискусії 22 жовтня

Після Другої світової війни радянська ідеологічна система (через інститути освіти, пресу, художню літературу, кінематограф) закріпила в суспільній свідомості стійкий образ нелюдської жорстокості - "фашисти". Стійкість цього образу ще раз продемонструвала себе в зв'язку з нинішніми подіями в Білорусі. Разом з тим в публічних обговореннях регулярно згадуються й інше відсилання - "нквдисти", яке вказує на історичну спадкоємність між державними аппаратами насилля радянського періоду і сучасності.

Мета дискусії - обговорити:

  • наскільки обгрунтованим є твердження про такого роду наступності стосовно пострадянських суспільств,
  • наскільки вона усвідомлюється в суспільній свідомості,
  • яким чином може відбуватися дезавуювання і подолання антигуманних патернів організованого насильства в наших суспільствах?
     

Учасниці дискусії:

Ірина Романова,

кандидатка історичних наук, професорка Європейського гуманітарного університету, запрошена професорка в Institut d'Études Politiques de Paris. Дослідницькі інтереси: політика пам'яті, історія Білорусі в XX столітті, радянська історія. У 2019 році опублікувала збірку документів "Улада і грамадства БССР у 1929 - 1939 рр.", за яку була удостоєна премії ім. Алеся Адамовича.

Олена Трубіна,

докторка філософських наук, професорка соціальної теорії в Уральському федеральному університеті, директорка Центру глобального урбанізму, авторка публікацій про зв'язок між розповідями і персональною ідентичністю, а також з питань пам'яті і травми.

Є однією з ініціаторок концептуального руху "Глобальний Схід".

Наталія Шліхта,

Кандидатка історичних наук, захистила докторську дисертацію в Центральноєвропейському університеті. З 2012 року очолює кафедру історії в Національному університеті "Києво-Могилянська Академія".

Авторка монографій: "Церква тих, хто вижив. Радянська Україна, середина 1940-х - початок 1970-х рр" (2012), "Історія радянського Суспільства: Курс лекцій" (2015).

Модераторка - Тетяна Щітцова (докторка філософських наук, професорка департаменту соціальних наук ЄГУ, головна редакторка філософсько-культурологічного журналу Topos)

Робочі мови: білоруська, російська, українська.

/Спікери виступатимуть російською/

Деталі участі у дискусії тут https://www.facebook.com/events/3550569398297333/

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.