На одеського мера Труханова подають у суд за спробу перейменувати проспект Небесної Сотні

Одеська організація партії "Європейська Солідарність" подає в суд на Геннадія Труханова за спробу перейменувати проспект Небесної Сотні

Про це повідомляє канал Прямий.

 

"Дотримуючись принципів європейської інтеграції, розвитку демократичних традицій і зміцнення прав людини, Україна буде продовжувати рухатися від тоталітарного радянського минулого. Ми засуджуємо та виступаємо проти маніпуляцій і провокацій, а також політичних ігор навколо ностальгії деяких співгромадян. Майбутнє України – в цивілізованій європейській родині", – переконані в партії.

Дія міської влади є найчистішої води передвиборчим популізмом і провокацією, спробою створити черговий розкол всередині українського суспільства в Одесі і заробити політичні бали. Більш того – ці дії лицемірні, адже з часу перейменування пройшли роки, але тільки перед виборами ця тема зацікавила людей в кабінетах на Думській площі", – наголошують у "Європейській Солідарності".

Перейменування проспекту і повернення йому радянської назви є прямим порушенням законів України, тому така ініціатива не має ніякої юридичної перспективи – йдеться у заяві.

"Подвиг і самопожертва Небесної Сотні – одна з трагічних сторінок нашої історії, це ціна, яку платить наше суспільство за право самоідентифікації, за суверенітет та незалежність. Одеса – не совок! Одеса – європейське місто з європейський майбутнім1", - наголошують в "Європейській Солідарності".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.