У Росії обурилися намірами внести борщ до спадщини ЮНЕСКО – Ткаченко

У "Російській газеті" обурилися намірам внести борщ до спадщини ЮНЕСКО, тож Україна на правильному шляху.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Телеграмі.

 

"Російський уряд спантеличений і б'є на сполох. У своїй "Російській газеті" прокоментували наші наміри внести борщ до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО – "новим підґрунтям для міжнародного скандалу". Отже, ми на правильному шляху", - написав він.


Нагадуємо, що 6 жовтня експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП рекомендувала відомству включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини український борщ та ще чотири елементи.

У міністерстві також наголосили, що вся робота експертів - це важливий крок в рамках підготовки номінаційного досьє до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, яку здійснює ГО "Інститут культури України".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.