У Росії обурилися намірами внести борщ до спадщини ЮНЕСКО – Ткаченко

У "Російській газеті" обурилися намірам внести борщ до спадщини ЮНЕСКО, тож Україна на правильному шляху.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Телеграмі.

 

"Російський уряд спантеличений і б'є на сполох. У своїй "Російській газеті" прокоментували наші наміри внести борщ до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО – "новим підґрунтям для міжнародного скандалу". Отже, ми на правильному шляху", - написав він.


Нагадуємо, що 6 жовтня експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП рекомендувала відомству включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини український борщ та ще чотири елементи.

У міністерстві також наголосили, що вся робота експертів - це важливий крок в рамках підготовки номінаційного досьє до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, яку здійснює ГО "Інститут культури України".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.