У Луцьку відкрили галерею між двома підземеллями

4 вересня відбулося відкриття галереї, що сполучає між собою нововідкриті підземні приміщення Башти Чорторийських та єзуїтського колегіуму у Луцьку.

Про це повідомляє Музейний простір Волині.

 

Роботи проводяться спільними зусиллями Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України, Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, Спілки археологів України та Волинського національного університету імені Лесі Українки у рамках міжнародного проєкту "Польща-Білорусь-Україна". На відкритті були присутні представники місцевої та обласної влади, а також керівництво університету.

"Це найбільші археологічні відкриття на Волині з часів проголошення Незалежності України. Виявленні відкриття не залишили байдужими нікого, адже саме тут і зараз відкривається невідома історія міста" - йдеться у повідомленні.

В ході археологічних робіт було виявлено чимало знахідок. Зокрема мініатюрна посудина-заклад XVII ст., фрагмент оригінальної фаянсової посудини із гербом XIX ст., різноманітні вироби зі скла, комплекс пізньобарокових керамічних декорів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.