Спецпроект

На колишньому кладовищі в районі Бабиного Яру почалося будівництво

31 серпня на території, що примикає до Меморіального заповідника Бабин Яр, на місці колишнього недобудованого спорткомплексу був відгороджений будівельний майданчик овальної форми, розміром приблизно 80х60 метрів.

Про це повідомляє Ваад України.

Будівельний майданчик станом на 6 вересня
Будівельний майданчик станом на 6 вересня
фото: йосиф зісельс

Прораб, що керує будівельним процесом, пояснив співпрезиденту Ваада України Йосипу Зісельсу, що на огородженій території до 29 вересня 2020 року має бути зведений подіум для тимчасової експозиції.

Конструкція подіуму складається з 10 пустотілих металевих колон, без даху. Висота колон – 6 метрів, діаметр 0,8 метра. Глибина фундаменту, зі слів виконроба, не більше 10 см, так як глибше копати не можна, тому що це кладовище. Подіум будується терміном на 2 роки, потім на його місці буде побудований музей.

Редакція сайту Ваада звернулася до історика, відповідального секретаря Громадської комітету "Бабин Яр" Віталія Нахманович за коментарем.

"Я можу сказати тільки одне: і тим, хто проводить ці роботи, і тим, хто давав на них дозвіл, і, головне, тим, хто ставить їм завдання – для них всіх абсолютно очевидно, що будівництво відбувається на кладовищі.

У всіх своїх заявах всі ці Фрідмани, Щаранський, Блайх та інші кричали: "Ми на кладовищі нічого не робимо, у нас є документи, і наш майданчик не на кладовищі".

Але жоден з них, або їхніх підлеглих жодного разу не показав документи, в яких було б зазначено, що місце будівництва не є територією цвинтарю, хоча такі документи у них неодноразово запитували.

На всі запити завжди отримували одну і ту ж відповідь: "У нас є висновок"…

В результаті виявилося, що самі знають, що будують на кладовищі. Прораб, який робить цю роботу, теж пояснює: "Ми тільки на десять сантиметрів копаємо, це ж кладовище". І зараз вони ставлять ці конструкції як би не на землі, а "в повітрі", "над кладовищем". Але і цього робити не можна, тому що конструкції все одно спираються своїми фундаментами на землю цвинтаря.

А через два роки на цьому ж місці мають побудувати музей. Його теж будуватимуть "над кладовищем"?

Сьогодні ми можемо зробити остаточні і дуже важливі, на мій погляд, висновки:

Всій команді Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" - і засновникам, і членам Наглядової ради, і менеджменту – завжди було відомо, що об'єкт буде розташовуватися на території кладовища.

За єврейською, та й за будь- якою іншою традицієї будівництво на кладовищах заборонено.

Творцям меморіалу глибоко наплювати на цю заборону.

Будівництво триватиме незважаючи ні на що.

Якщо ми всі разом його не зупинимо!" - наголосив Віталій Нахманович.


Читайте також: Бабин Яр. Музей жахів режисера Хржановського

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.