Спецпроект

Польські політики віддали шану українцям, які рятували їхніх співвітчизників у роки конфлікту на Волині

У місті Торунь на півночі Польщі відкрили меморіальні дошки з прізвищами 300 українців, які ціною власного життя врятували поляків в роки війни під час трагічних подій на Волині.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на PAP.

 

Участь в церемонії взяли, зокрема, лідер владної партії "Право і Справедливість" Ярослав Качинський, міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак, голова Інституту національної пам'яті РП Ярослав Шарек.

Качинський зазначив, що вшанування цих простих людей є "обов'язком поляків". За його словами, події 1943-1945 років на Волині були жахливим злочином, який не можна забувати.

"Про це треба пам'ятати не заради минулого, не заради ненависті, а заради майбутнього", - переконаний політик.

Голова ІНП Шарек висловив сподівання, що у справі Волинської трагедії "настане час польсько-українського порозуміння", і в Україні також ставитимуть такі пам'ятники.

Читайте також: Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Як відомо, в Україні та Польщі різні погляди на події 1943-1945 років на Волині та у Східній Галичині. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію "геноцидом польського народу", українські історики це заперечують.

Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість їхніх українських колег переконані, що у цих злочинах винні обидві сторони. За оцінками польських науковців, унаслідок етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість у нашій країні говорять про кількадесят тисяч загиблих поляків та до 20 тисяч українців.

11 липня у Польщі Національний день пам'яті польських жертв геноциду, "вчиненого українськими націоналістами", на Волині в 1943-1944 роках.

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».