На Вінниччині реконструюють курган-могилу полковника Данила Нечая

Пам'ятку культури державного значення курган-могилу легендарного полководця та одного з найближчих соратників Богдана Хмельницького Данила Нечая почнуть реконструювати у 2021 році

Вартість робіт складе три мільйони гривень повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Починаючи з 2017 року коштом Тиврівської районної ради була виготовлена проєктно-кошторисна документація щодо реконструкції пам'ятки. Вартість робіт повинна скласти близько трьох мільйонів гривень. Про це повідомив депутат Вінницької обласної ради Володимир Барцьось.

 


За словами начальниці управління фінансів Тиврівської РДА Наталії Мельник, крім реконструкції пам'ятника, планується благоустрій території навколо кургану, зокрема створення "Алеї козацької слави".

Також завідувач історичного музею "Слава" у селищі Сутиски Тамтура повідомив, що стелу, яка увінчує курган-могилу полководця, прикрасить новий барельєф із зображення Данила Нечая .

"Нарешті буде вирішена проблема таблички, яка викарбувана на пам'ятнику. Там написано, про 300-річне возз'єднання України з Московією. Це історичний міф, який нав'язували у СРСР про "братні народи". Вже є виготовлена табличку із зображенням полководця, якою просто закриємо цей напис", - каже краєзнавець.

Роботи з реконструкції курган-могили Данила Нечая та благоустрою території навколо будуть проходити поступово, протягом наступних років.

Данило Нечай був одним найвидатніших полководців війська Богдана Хмельницького. Здобув бойову славу у боях за фортецю Кодак, під Жовтими Водами, Корсунем, взяв Бродівський замок. Організував Брацлавський полк. Потім став одним із соратників Максима Кривоноса, відзначився у боях на Вінниччині та під Меджибожем.

Трагічно загинув на полях сучасної Тиврівщини під час боїв біля села Красне. За однією з легенд "першого козака після Хмельницького" поховали у братській могилі біля села Черемошне. Козаки у шапках несли землю, щоб вшанувати героя. Землі було так багато, що на місці поховання виріс великий курган.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.