Антон Дробович: «пам’ятник Симонові Петлюрі – це відновлення пам’яті про символ Незалежності»

Голова УІНП Антон Дробович підтримує спорудження пам’ятників Головному Отаману військ УНР Симонові Петлюрі

Таку заяву очільник цього центрального органу виконавчої влади зробив під час ефірів на двох провідних всеукраїнських розмовних мережевих радіостанціях.

 

Тема декомунізації стала ключовою в ефірах за участю Антона Дробовича. "Декомунізація не зводиться лише до демонтажу незаконної символіки. Важливо сприяти появі речей, які створять новий порядок денний, які відновлять пам'ять про важливі події, про справедливість, які будуть реальною контрдією ідеологічним впливам колишнього комуністичного режиму. Приміром, у Полтаві зараз активно обговорюється питання створення пам'ятника Симонові Петлюрі. Здавалося б, до чого тут декомунізація? Це дуже важливий крок! Справа у тому, що комуністична радянська влада зробила все, щоб демонізувати, оббрехати Петлюру. І відповідно створення таких важливих об'єктів відновлює пам'ять про важливі історичні постаті, які є символами боротьби з комунізмом", - заявив керівник Інституту нацпам'яті в передачі "Інформаційний вечір" Українського радіо.

"Недостатньо щось просто руйнувати. Важливо пропонувати нові смисли. Симон Петлюра уособлює боротьбу за незалежність України на початку 20 ст., зокрема, в роки Української революції 1917-21 рр.. Відтак, такі ініціативи громади як спорудження пам'ятнику Симонові Петлюрі – це теж декомунізація, бо такі речі відновлюють наші питомі історичні символи", - наголосив Антон Дробович в ефірі радіо "НВ".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.