Уряд виділив 5,6 мільйона на ремонт Національного художнього музею

Кабінет Міністрів виділив 5,6 млн грн на невідкладний ремонт Національного художнього музею України.

Таке рішення прийнято на засіданні 23 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, коментуючи у Телеграмі це рішення, зазначив: "Кошти будуть спрямовані на реставрацію скульптурних композицій головного фасаду та даху (1,983 млн грн) ремонтно-реставраційні роботи головного фасаду та приямків (3,617 млн грн)".

За його словами, загальна ж вартість проєкту ремонтно-реставраційних робіт Національного художнього музею становить 68 млн грн. Таке фінансування можливе, зокрема, за умови участі закладу у проєкті "Велика реставрація", зазначив міністр.

Міністерство культури і інформаційної політики ініціювало розгляд цього питання урядом після того, як 8 серпня Національний художній музей заявив, що тимчасово зупиняє роботу у зв'язку з обвалом портика.

Тоді міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко запевнив, що буде залучено весь потрібний ресурс, аби найближчим часом музей знову відкрився для відвідувачів.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.